Проблема
Проблема, яку не можна ігнорувати.
Щороку тисячі дітей виходять із системи інтернатних закладів абсолютно непідготовленими. Без підтримки значущого дорослого вони відчувають свою незначущість для соціуму, не бачать свого майбутнього і стають тягарем для суспільства, не беручи відповідальність за своє життя. Наставництво розриває це замкнене коло.
Молодь, що випускається з інституційних закладів, опиняється в системі, яка не передбачає містків до самостійного життя. Наставництво — не благодійність, а зміна траєкторії.
Наставник — це не той, хто оцінює. Це той, хто лишається поруч і розриває замкнене коло сирітства.
Молодь, що випускається з інституційних закладів
≈75–80%
стикаються з безробіттям або нестабільною роботою
≈30–40%
мають проблеми із законом або асоціальну поведінку
≈20–30%
стають бездомними або живуть у нестабільних умовах
≈60–80%
потребують тривалої соціальної підтримки